Двадцятий, прощавай! Ти був жорстокий.
Ти шматував тіла і душі, наче звір,
Ніс ненависть свою в долини і до гір —
І скрізь, де був, усі втрачали спокій.
Двадцятий, прощавай! Ти був лукавий.
Пишався, що великий гуманіст,
Але вчинив з усіх найбільше вбивств
І мучив таборами люд безправний.
Двадцятий, прощавай! Ти був кривавий.
Червоний колір надто полюбив —
І все палало від кармінних злив
В ім’я твоєї слави.
Півсвіту прапором багряним оповив,
Всіх неугодних укидав у рів,
Закопував живими й утішався,
Що ради людства дуже постарався.
Ти бунтував. Вогні революційні
Палили душі винні й безневинні.
Ти долі руйнував, мов карткові будинки,
Ти відбирав в дітей хлібні шкуринки —
Ти мучив голодом, бо втратив жаль і страх.
Видовища твої — паради плах.
Безправ’я сіяв ти в ім’я ідей великих,
Плодив людей жорстоких і безликих —
Усяку підлу і лукаву гадь,
Що вміє вбити, вкрасти і збрехать.
Гнав Бога з краю, з душ людських болючих.
О, як ти вірних Господові мучив:
Їх в тюрми слав, в сніги, у болота
Лише за те, що визнали Христа.
Ти не зважав на сльози їх пекучі.
О, як ти „революціями” мучив!
А то був тільки бунт, а то була лиш заздрість,
А то була проста людська ненависть,
Що зодягнула демонське вбрання,—
І плакала у відчаї земля.
Та зупинив Господь твій дикий бунт
Й тобі на шию начепив хомут.
І відійшли царі атеїстичні...
Якби на віки вічні!..
Двадцятий, прощавай! Ти був стражденний.
Поміж твоїх жахних поневірянь
Мільйони відбулося покаянь
На мир блаженний.
Бо кожен, змучений в душі своїй і тілі,
Не покладавсь на власні сили,
До Бога кликав зболено щозмоги,
Чекаючи від Нього допомоги,
І пізнавав, що тільки ув Ісусі
Відновиться на силі і на дусі,
Що тільки у Спасителі, у Нім
Віднайде рідний дім,—
І більше не лякала нагла смерть,
І серце наповнялось вщерть
Любов’ю і спокоєм неземними —
І славословив Бога щохвилини.
Двадцятий, прощавай! Засвідчив ти свободу
Моєму зболеному рідному народу.
Він волю вистраждав, та зовсім нещасливий,
Бо майже кожен син його зрадливий,
Бо злодії домашні й нечестивці
Не напились ще батькової крівці.
Та, Господи, твоя любов і милість
Віллють йому у серце честь і гідність —
І кожен син його в святім пориві
Творитиме діла благочестиві,—
І прийде справжня правда і свобода –
Христова!
2. Вік двадцять перший...
Вік двадцять перший — гордий і тривожний.
Вік двадцять перший — впертий і безбожний.
Ввібрав у себе сяйво і сваволю
І океани болю.
Бундючно правду Господа відкинув
І гордовито топчеться по ній.
Злом дихає, мов триголовий змій,
На світ і на людину.
Лютує, наче виринув з безодні,
До слави рветься, до її корон.
І що йому мораль, і що йому закон
Й усі слова Господні?
Він сам собі мораль і бог верховний.
Лиш золота і влади дика хіть
Керує ним, і що вона звелить —
Він безвідмовний.
Вогонь реклам і непокора владі...
Сліпучий штучний блиск приворожив —
І бачить світ у ньому диво з див
Усупереч всій правді.
Та як йому болить!.. О віче двадцять перший,
Бунтуєш проти неба ти не перший.
Господь зупинить твій свавільний бунт
За декілька секунд.
Розкрає блискавка надземні небеса —
Згорить твоя і гордість і краса,
А Він ногою стане переможно,
На все, чим ти гордився так безбожно.
О, як тобі болить, мій віче двадцять перший.
Останнім ти уславився не перший.
В тобі сльоза надій не висихає
На небо мирне, чисте і безкрає,
Вона волає на усі світи.
— Мій Господи, прийди!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ах, если б вечная любовь... - Людмила Солма *) Примечание в дополнение:
Фрагмент текста песни "Вечная весна"
Автор текста (слов): Шаферан И.
Композитор (музыка): Тухманов Д.
Для тех, кто утро будит голосами,
Кто видит мир влюбленными глазами,
Для тех, кто обойти готов полсвета,
Любимых повторяя имена,
Три месяца лето, три месяца осень,
Три месяца зима и вечная весна.