Усі, хто жив у місті Назареті
Не знали, що насправді відбувалось…
А було так: минала влада ночі,
Старе проходило, спасіння наближалось,
Темрява відступала перед Світлом,
Світанок розквітав, співали зорі,
Коли лунало: «Радуйся, Маріє!»
Вона ж відповіла на все почуте
Смиренним «Так!» Покора світ змінила…
Це був початок нової епохи,
Початок чуда… Таємниця перша.
Таємниця друга: Відвідини святої Єлизавети.
Матір Господня, шлях чималий подолавши,
В місто прийшла, де був Її родички дім.
І увійшовши, радо вітала стареньку.
Та ж до Марії мовила дивні слова:
«Благословенна Ти між жінками, Маріє!
Благословенний плід лона святого Твого!
Тільки-но я привітання від Тебе почула,
Радо здригнулось у лоні моєму дитя.
Благословенна є Та, що повірила Богу!
Сповнить Господь те, що колись обіцяв!
Радість наповнила серце Марії і пісня прослави
З уст непорочної Діви, наче струмок, полилась:
«Господа нині душа величає і хвалить!
Дух мій радіє у Бозі, Спасі моїм!
Зглянувся Він на покору слугині своєї,
Буду блаженною я для усіх поколінь!
Чудо велике вчинив Всемогутній мені і народу,
Він милостивий і добрий до тих хто боїться Його!»
Так говорила Марія, возносячи Богу подяку,
Так відбулася зустріч щасливих жінок .
Таємниця третя: Різдво.
Нині радість стала
В небі зірка ясна…
Народилось немовля
І лежить у яслах.
Бог прийшов на Землю,
Сповнив людства мрії
І над ним схилились
Йосип та Марія.
Стане Добрим Пастирем
Для овець заслаблих,
Хлібом для голодних
Джерелом – для спраглих.
Приведе до себе
Хворих та недужих
І запалить віру
У серцях байдужих.
Подарує нам життя
В Новому Завіті…
Таємниця третя…
Нині радість в світі!
Радуйся, Маріє,
Благодаті повна!
Нині Бог всю Землю
Радістю наповнив!
Таємниця четверта: Стрітення
Коли принесли Ісуса батьки у храм за законом,
Зустріли там старця-пророка, звався він Симеоном.
Зрадів старенький сердечно, побачивши Боже Дитятко,
І мовив, з рук материнських приймаючи немовлятко:
«Нині Ти відпускаєш раба свого з миром, Боже!
Нарешті прийшов Спаситель, що в бідах нам допоможе.
Бачили мої очі Ізраїля порятунок,
Для незліченних народів Світла Твого дарунок!».
Благословив він батька, а благословляючи Мати,
Мовив до неї: «Готуйся, бо будеш тяжко страждати.
Зброя гострого болю душу твою прошиє…».
І повернув обережно Ісуса до рук Марії…
Таємниця п’ята: Віднайдення Ісуса у Храмі.
Він знайшовся у Храмі, де розмову зі старцями вів,
«Сину, що ти зробив?» - запитала стурбована Мати –
«Ми так довго шукали …» А Хлопчик на це відповів:
«Я – при справах Отця. І навіщо було вам шукати"?
Так сказав і замовк, бо не міг розповісти всього,
Мав смиренно ховати Божественне Світло в темряві.
Щоб зростати в покорі, чекаючи часу Свого,
І готуючись жити, померти й воскреснути в славі…
А Марія згадала про дивні події Різдва:
Зірку, пастирів, ясла… Спів ангелів, з неба почутий…
Й зберігала у серці промовлені Сином слова,
Таємницю правдиву, яка ще відкриється людям.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Пустотелость словесных оков - Людмила Солма Публикуя это метафорическое стихотворение, мне захотелось обратиться именно к моему весьма "скромному" до анонимной стыдливости "доброжелателю":
я знаю кто Вы и могу догадываться, как и во что на самом деле верите, прикрываясь верой Христовой - для этого даже не нужно быть житейски прозорливой, достаточно отследить IP Ваших высказываний и Инетовских действий(о чем скорее всего Вы и забыли...) Простите, но я совершенно не нуждаюсь ни в какой рекламе (ни из дружеских доброжелательных побуждений, ни из "медвежьих услуг" - что сделано анонимно и фарисейски трусливо Вами, иначе Вы бы так не поступили. Все тайное рано или поздно становится явным и об этом не стоит забывать - хотя это скорее общечеловеческая этика поведения, нежели Божьи заповеди, но одно другому не противоречит. Мой такой стыдливо-скромный "почитатель", я абсолютно равнодушна к Вашим действиям, как и мои настоящие друзья, но пишу лишь для того, чтобы Вы знали - Вы для нас всего-навсего разгаданная лицемерная банальность и ханжа, и не более того. По Вашей вере Вам и воздастся, Господь Вам Судья и за свое жизненное лицедейство когда-то ведь да придется держать ответ перед Его Судом - об этом уж Вы хорошо знаете, коли здесь же на сайте так любите витиевато рассуждать, пересыпая свои публикации цитатами Святого Писания. Veritas non semper later [Истину навсегда не скроешь]- гласят вечные латинские изречения и мне хочется добавить еще и вытекающие не менее мудрые истины: Esse quam videri [Быть, а не казаться] и Esto, quod esse videris [что так же равнозначно: быть тем, кем кажешься].
Vive valeque!
